Останнім часом не вдавалось нікуди вибратись. Через роботу, через погоду та і якісь інші фактори... Зима чогось затягувалась, мерзлота, шмарклі в носі, грязюка на вулицях. Але тепер стає тепліше. Вчора був чудовий вечір з Gu Ivanka друзями, пивом і перемогою Динамо. Давно не збирались отак. І Сьомін просто красень! І Динамо - ну просто всі молодці.
А ще нарешті настають довгоочікувані вихідні. На минулих я працював. Зараз взагалі доволі багато роботи, але це дуже добре - це дає змогу відчувати себе корисним і важливим. До того ж я люблю свою теперішню роботу.
А сьогодні був чудовий вечір. Ми з Gu Ivanka зустрілись з kykysia, котра зараз в файному місті і пішли трохи гуляти центром, побували на острівку в парку Шевченка і ще в якихось місцях. Говорили про Тернопіль, Київ, Бучач, затишні кафешки і дизайн квартир і ще багато про що. Коли померзли - почовгали грітись в Козу, де зайняли шикарний столик з диваном і двома шикаааарними кріслами-подушками-мішками. Дуже класно поспілкувались і приємно провели вечір, відкрив для себе ще одну хорошу людину з ХБ))). Кльово.
Завтра сон до обіду, відпочинок і релакс.
Доречі ті крісла звуться правильно - Bean Bag. І тепер я їх хочу собі в хату.
Ось дивлюсь матч-відкриття. А до того була церемонія. В принципі мені не дуже сподобалось, особливо весело виглядав основний діяч церемонії - жук-лайновик (він насправді українською називається по-іншому, але мені подобається така назва))) і м'яч який символізував шматок слонячого, мабуть, лайна. Судячи з того, що кажуть відомі футболісти про офіційний м'яч турніру - Джабулані організатори зробили правильне порівняння.
Я завжди вболіваю за Італію, якщо не грає Україна, так склалось історично в моєму житті. Але на цьому турнірі я буду підтримувати ще і господарів - ПАР. Вони такі згуртовані, на них стільки відповідальності перед фанатами, в них фактично немає відомих футболістів, крім Піенаара, в них досить відомий тренер... Все це мені страшенно нагадує одне класне кіно про ямайську збірну з бобслею. В них там теж ніхто не вірив, всі сміялись, в них теж був хороший іноземний тренер, але не зважаючи ні на що, вони достойно виступили на Олімпіаді і заставили з собою рахуватись. Той фільм називався Круті Віражі і він знятий за реальними подіями. За лузерів чомусь завжди цікаво вболівати, хочеться побачити від них сенсацію.
Здав останній екзамен сьогодні. Фуууууууух! Попереду ще державний, воєнка, але пох. Остання сесія на денній формі навчання пройдена, я радий. Я вилежався в ванній, вимився і поголився, зараз жую піццу і попиваю томатний сік, потім йду на пиво. А ще в морозильнику маю морозиво, мені раптово так захотілось ріжооок. Мммм. А вчора Україна гарненько так розправилась з Литвою в красивому стилі. І можливо в суботу я поїду в Львів на матч з циганами. Всьо заєбісь карочє)
Ненавиджу, сцуко, сраний 82ий Ужгород-Київ, який в Тернополі в 1:44, заходиш такий, всі сплять, в вагоні темно, як в Малевича в квадраті і це ж треба ше постелитись непомітно і заскочити на верх... Але він то прибуває в Київ в 9:35, а не в 6:00 як інші, а шо робити в 6:00 в Києві, та в будь-якому місті? От і їжджу 82им. Так от захожу я значить, знахожу своє місце, дістаю матрац і тут з матрацом в руках перечепляюсь за чиїсь шузи на підлозі, сам ледве не падаю, а матрац падає на стіл, при тому шумно так збиваючи на підлогу все шо там лежало)) Якийсь дєд нервово кричить з просоння, я винувато вибачаюсь, стримуючи сміх. Приносять постіль. Від шелесту поліетиленового пакетика дід нервово крутиться і матюгається сам до себе. Я вже не звертаю на нього уваги, дурна подушка як завжди сцуко більша ніж наволочка, але приклавши трохи зусиль вона таки залазить всередину. Виконавши нехитрий елемент альпінізму, я вже на своєму місці, все, можна і поспати.
Давно вже не був на стадіоні в живу на великому футболі. Якщо Андорру можна причисляти до великого футболу. Але Україну думаю можна, тому все правильно. І коли вже збірна навчиться реалізовувати свої моменти? Це ж стільки шансів, можна було закінчити гру з двозначним рахунком. Шева взагалі ніякий. бігає як мішок з гівном, важко, повільно, перекочується з боку в бік і постійно підправляє зачіску. Але було видно шо він дуже мотивований, це радує. Скучив за грою. Сподобалось як він втікав з поля при заміні, щоб не затримувати гру. Мілевський теж не сподобався. Лінивий, мало бігав, часто не встигав, забагато брав гру на себе і не справлявся. Але забив два голи). Сподобався Кобін, думаю дебют йому вдався, корисно відіграв, робив кілька класних передач, активно переміщався по лівому краю. Сподобались Ярмоленко-Гусев і їхній обмін флангами. В основному всі атаки йшли через них. Сподобався Чигринський і його славнозвісні паси, які розпочинають атаку. А ще той удар в девятку метрів з 27-30 десь, який витягнув кіпер Андорри (він доречі взагалі найцінніший гравець в піренейської збірної). Трохи розчарував Тимощук, він просто нічим не запам'ятався, але може це тому що Андорра не атакувала і він мало продемонстрував своїх фірмових підкатів і відборів. Воронін старався, працював, але щось йому не фартить останнім часом. Сєлєзньов фуфло).
Дивитись футбол на стадіоні набагато більш захоплююче ніж біля ящика, вкотре в тому переконуюсь.
Київ все так же мені подобається, хороше місто. Мені все сподобалось, і пиво на Хрещатику і особливо вечір недалеко від ст.м. Арсенальна, таак)
Хочу вибачитись перед serbun і rosenrotз якими давно хотів побачитись, але цього разу не вийшло трохи. Ну все ще попереду.
А ще обіцяв блогеру meteorchikпривезти йому наступного разу нашого Микулинецького та Опілля, справжнього живого пива з неперевершеним смаком. І хай сховаються гламурні туборги)))
Виявляється що Англію ми будем приймати в Дніпропетровську, блять. Я там ніколи не був і навіть нема бажання побувати.
Для паржать виставляю відео. Це все про нас, шановні жителі блогосфери, ми всі саме такі)))
В дитинстві мене важко було назвати спортивною дитиною. Сухий і кістлявий, я не захоплювався спортом і вважав це чимось нудним і не цікавим (це вже потім були футбол, карате, качалка, кікбоксинг...), на той час я зовсім не розумів в чому прикол футболу, а так як мій батько також не був (і до сьогодні не є, незважаючи на мою тягу) запеклим вболівальником, то і передумов прийняття вболівальницької віри в мене не виникало. Ну майже. Я любив годинами дивитись коробку, саме там я і побачив якось в році 96ому як якісь хлопці в смугастих футболках дико раділи і кричали, а потім один з них здіймав над головою велику металеву вазу з двома вухами. Кілька разів проскочило слово "ювентус", яке на той час для мого дитячого вуха було не більше ніж набором мелодійних звуків. Саме цю дату я і беру початком відліку своєї, ее-еее-е, "фанатської" кар'єри, тому що тоді я подумав: "О! Як мене спитає хтось колись яка твоя улюблена команда, скажу - Ювентус".
А коли Динамо злив Ювентусу в чвертьфіналі ЛЧ 1997/1998 я згадав, що це саме той Ювентус, ті самі смугасті хлопці. Тоді був ще півфінал, Монако-Ювентус, а потім Стара Синьйора поступилась в фіналі Реальському Мадриду). Це було розчаруванням (хоча його не порівняти з тим розчаруванням, яке я переніс після жахливого фіналу 2002/2003), але саме в той сезон я дізнався хто такі "Солодка парочка" - Дель П'єро-Інзагі, "Зізу"- Зідан, "Пітбуль" - Давідс, "Містер Юве" - Ліппі...
З того часу захоплення футболом росло як на дріжджах, я став днями пропадати в місцях де діти грають футбол (стадіонами чи хоча б спортмайданчиками це назвати важко)), по вечорах дивився футбол по ящику (серія А колись йшла по СТБ, пам'ятаєте?), колекціонував журнали в які треба було вклеювати наклейки з футболістами різних команд, пізніше читав про футбол в "Футболі", потім навіть почав відвідувати матчі вічноперспективної і команди яка "от от вийде з другої в першу лігу" - Ниви Тернопіль. Деякий час я навіть мріяв стати футболістом.
Але найголовніше - в якій би жопі не знаходився Ювентус, як невдало би "шукав свою гру" Дель П'єро кілька сезонів після серйозної травми коліна 1998мого в матчі з Удінезе, я всеодно не збираюсь зраджувати своїй команді. Так сильно я можу вболівати хіба за збірну України, але нащастя вони ніколи не зійдуться в матчі.
Висказались 26
burningspirit в друзья
RSS: футбол
