Only God can judge me

all you other motherfuckers get out of my business


Грає : Inno Juve (Il Cielo e Bianconero)  Настроение : сонливий    

Ювентус і я


В дитинстві мене важко було назвати спортивною дитиною. Сухий і кістлявий, я не захоплювався спортом і вважав це чимось нудним і не цікавим (це вже потім були футбол, карате, качалка, кікбоксинг...), на той час я зовсім не розумів в чому прикол футболу, а так як мій батько також не був (і до сьогодні не є, незважаючи на мою тягу) запеклим вболівальником, то і передумов прийняття вболівальницької віри в мене не виникало. Ну майже. Я любив годинами дивитись коробку, саме там я і побачив якось в році 96ому як якісь хлопці в смугастих футболках дико раділи і кричали, а потім один з них здіймав над головою велику металеву вазу з двома вухами. Кілька разів проскочило слово "ювентус", яке на той час для мого дитячого вуха було не більше ніж набором мелодійних звуків. Саме цю дату я і беру початком відліку своєї, ее-еее-е, "фанатської" кар'єри, тому що тоді я подумав: "О! Як мене спитає хтось колись яка твоя улюблена команда, скажу - Ювентус".

А коли Динамо злив Ювентусу в чвертьфіналі ЛЧ 1997/1998 я згадав, що це саме той Ювентус, ті самі смугасті хлопці. Тоді був ще півфінал, Монако-Ювентус, а потім Стара Синьйора поступилась в фіналі Реальському Мадриду). Це було розчаруванням (хоча його не порівняти з тим розчаруванням, яке я переніс після жахливого фіналу 2002/2003), але саме в той сезон я дізнався хто такі "Солодка парочка" - Дель П'єро-Інзагі, "Зізу"- Зідан, "Пітбуль" - Давідс, "Містер Юве" - Ліппі...

З того часу захоплення футболом росло як на дріжджах, я став днями пропадати в місцях де діти грають футбол (стадіонами чи хоча б спортмайданчиками це назвати важко)), по вечорах дивився футбол по ящику (серія А колись йшла по СТБ, пам'ятаєте?), колекціонував журнали в які треба було вклеювати наклейки з футболістами різних команд, пізніше читав про футбол в "Футболі", потім навіть почав відвідувати матчі вічноперспективної і команди яка "от от вийде з другої в першу лігу" - Ниви Тернопіль. Деякий час я навіть мріяв стати футболістом.

Але найголовніше - в якій би жопі не знаходився Ювентус, як невдало би "шукав свою гру" Дель П'єро кілька сезонів після серйозної травми коліна 1998мого в матчі з Удінезе, я всеодно не збираюсь зраджувати своїй команді. Так сильно я можу вболівати хіба за збірну України, але нащастя вони ніколи не зійдуться в матчі.


Зазирнути | Висказались 13




Позначки

Опрос

Який з напрямків кінематографу Вам ближчий?


Опрос

Якому з кіножанрів ви надаєте перевагу?



Камінг сун...

1. Нова рубрика: Улюблені режисери. (Скорсезе, Бодров, Тарантіно... список буде продовжуватись)

2. ЛюдиХБ: (тепер там будуть не тільки дівчата))

3. Мої фільми та відеоролики))

4. Ну і звичайно ж стандартна куйня і маразм від БС)


Мене читають в:

free counters


Интересы
casual style, Eros Ramazzotti, heavy metal, punk rock, sum41, Tupac Amaru Shakur, автомобілі, Алекс Дель П'єро, Анекдоти, аніме, арт-хаус, Бумбокс, гітара, гумор, записи в блог, інтернет, Італія, К1, карате, кіно, комікси, креатив, купа бабла і світова слава, лазанья, Література, мистецтво, ММА, Моніка Белуччі, музика, мульти, неординарні особистості, піцца, реклама, розумні і сексуальні жінки, салат Олів'є, секс, собаки породи Джек Рассел Тер'єр, сонцезахисні окуляри "авіатори", стильний одяг, суші, Тайланд, уширо маваші гері, фільми та актриси Тінто Браса, футбол, хентай, чай, Ювентус, Японія

Антиинтересы

Содержание страницы

ОБОЗ.ua