Останнім часом не вдавалось нікуди вибратись. Через роботу, через погоду та і якісь інші фактори... Зима чогось затягувалась, мерзлота, шмарклі в носі, грязюка на вулицях. Але тепер стає тепліше. Вчора був чудовий вечір з Gu Ivanka друзями, пивом і перемогою Динамо. Давно не збирались отак. І Сьомін просто красень! І Динамо - ну просто всі молодці.

А ще нарешті настають довгоочікувані вихідні. На минулих я працював. Зараз взагалі доволі багато роботи, але це дуже добре - це дає змогу відчувати себе корисним і важливим. До того ж я люблю свою теперішню роботу.

А сьогодні був чудовий вечір. Ми з Gu Ivanka зустрілись з kykysia, котра зараз в файному місті і пішли трохи гуляти центром, побували на острівку в парку Шевченка і ще в якихось місцях. Говорили про Тернопіль, Київ, Бучач, затишні кафешки і дизайн квартир і ще багато про що. Коли померзли - почовгали грітись в Козу, де зайняли шикарний столик з диваном і двома шикаааарними кріслами-подушками-мішками. Дуже класно поспілкувались і приємно провели вечір, відкрив для себе ще одну хорошу людину з ХБ))). Кльово.

Завтра сон до обіду, відпочинок і релакс.

Доречі ті крісла звуться правильно - Bean Bag. І тепер я їх хочу собі в хату.

А тут спешл фо Кукуся знайшов якісь варіанти як зробити таке крісло власними руками: http://blog.kp.ru/users/1982992/post107318423/

Ніщо не розбавляє підготовку до екзамену так добре, як велика піцца з ковбасою, сиром і помідорами під пляшечку Микулину. 

Піцца і пиво - італійка і німець, вони такі різні, але все-таки вони разом.

але всеодно чогось бракує...

 Ненавиджу, сцуко, сраний 82ий Ужгород-Київ, який в Тернополі в 1:44, заходиш такий, всі сплять, в вагоні темно, як в Малевича в квадраті і це ж треба ше постелитись непомітно і заскочити на верх... Але він то прибуває в Київ в 9:35, а не в 6:00 як інші, а шо робити в 6:00 в Києві, та в будь-якому місті? От і їжджу 82им. Так от захожу я значить, знахожу своє місце, дістаю матрац і тут з матрацом в руках перечепляюсь за чиїсь шузи на підлозі, сам ледве не падаю, а матрац падає на стіл, при тому шумно так збиваючи на підлогу все шо там лежало)) Якийсь дєд нервово кричить з просоння, я винувато вибачаюсь, стримуючи сміх. Приносять постіль. Від шелесту поліетиленового пакетика дід нервово крутиться і матюгається сам до себе. Я вже не звертаю на нього уваги, дурна подушка як завжди сцуко більша ніж наволочка, але приклавши трохи зусиль вона таки залазить всередину. Виконавши нехитрий елемент альпінізму, я вже на своєму місці, все, можна і поспати.

Давно вже не був на стадіоні в живу на великому футболі. Якщо Андорру можна причисляти до великого футболу. Але Україну думаю можна, тому все правильно. І коли вже збірна навчиться реалізовувати свої моменти? Це ж стільки шансів, можна було закінчити гру з двозначним рахунком. Шева взагалі ніякий. бігає як мішок з гівном, важко, повільно, перекочується з боку в бік і постійно підправляє зачіску. Але було видно шо він дуже мотивований, це радує. Скучив за грою. Сподобалось як він втікав з поля при заміні, щоб не затримувати гру. Мілевський теж не сподобався. Лінивий, мало бігав, часто не встигав, забагато брав гру на себе і не справлявся. Але забив два голи). Сподобався Кобін, думаю дебют йому вдався, корисно відіграв, робив кілька класних передач, активно переміщався по лівому краю. Сподобались Ярмоленко-Гусев і їхній обмін флангами. В основному всі атаки йшли через них. Сподобався Чигринський і його славнозвісні паси, які розпочинають атаку. А ще той удар в девятку метрів з 27-30 десь, який витягнув кіпер Андорри (він доречі взагалі найцінніший гравець в піренейської збірної). Трохи розчарував Тимощук, він просто нічим не запам'ятався, але може це тому що Андорра не атакувала і він мало продемонстрував своїх фірмових підкатів і відборів. Воронін старався, працював, але щось йому не фартить останнім часом. Сєлєзньов фуфло).

Дивитись футбол на стадіоні набагато більш захоплююче ніж біля ящика, вкотре в тому переконуюсь.

Київ все так же мені подобається, хороше місто. Мені все сподобалось, і пиво на Хрещатику і особливо вечір недалеко від ст.м. Арсенальна, таак)

Хочу вибачитись перед serbun і rosenrotз якими давно хотів побачитись, але цього разу не вийшло трохи. Ну все ще попереду.

А ще обіцяв блогеру meteorchik привезти йому наступного разу нашого Микулинецького та Опілля, справжнього живого пива з неперевершеним смаком. І хай сховаються гламурні туборги)))

Виявляється що Англію ми будем приймати в Дніпропетровську, блять. Я там ніколи не був і навіть нема бажання побувати.

Для паржать виставляю відео. Це все про нас, шановні жителі блогосфери, ми всі саме такі)))