Only God can judge me

all you other motherfuckers get out of my business


Грає : The Dreams - Under The Sun  Настроение : хороший    

Тернопільська Липа 2010 ч.2


Початок в попередньому записі.

Другий блок розпочався відразу після першого, з перервою на голосування. Ставало все холодніше, але я чекав фільмів і холод не міг стати перешкодою.

"Не страшно", режисер-постановник: Катерина Науменко

Фільм, який мені сподобався найбільше, хоча сюжет тут доволі простий. Мабуть просто зачепило, викликало емоції. А ще тут багато гарної операторської роботи, красивих кадрів мальовничої української природи. Двоє дуже прикольних дітей, які досить переконливо грають, а в одному моменті хлопчик навіть пускає справжню (не схоже на спецефект) сльозу. Моментами фільм заставляє посміхнутись, а моментами доволі сильно заставляє поспівчувати, попереживати за героїв та разом із ними. І розв'язка тут зовсім не така вже і передбачувана, в усякому разі я чекав іншого, точніше навіть не так. Я нічого не чекав, а просто дивився і з захоплення ковтав кожен кадр в очікуванні розв'язки. І вона не розчарувала. Проглядаючи цей фільм, я думками поринув у атмосферу дитинства, спогади і все таке. Гарно. З моєї суб'єктивної позиції глядача цей фільм найкращий на фестивалі. Оцінка 10 з 10.

"Довга прогулянка - назавжди", режисер-постановник: Максим Буйницький

Другий фільм Максима Буйницького на цьому фестивалі. І він мені здався відверто слабшим за "Перешкоду", якщо їх взагалі можна порівнювати. Ну по-перше "Прогулянка..." знята на цифру, а "Перешкода" на плівку. Актори тут імхо частенько не дотягують, місцями їхня гра більше схожа на недоречне кривляння. Та і сам сюжет мені не здався дуже цікавим, а фінальна сцена з біготнею і обіймами в стилі "Софья-Альошка" взагалі викликає саркастичну посмішку і бажання вийти з кінозалу. Помоєму це екранізація оповідання автора, чиє ім'я я забув (або не встиг прочитати в титрах), так от може цей автор написав все більш глибоко і цікаво? В усякому разі режисеру, імхо, не дуже вдалось передати всю цю глибину. Оцінка 6 з 10.

"Криза - не вирок!", режисер-постановник: Володимир Гуцол

Я мало що зрозумів, я тупе бидло мабуть, але ця нарізка кадрів з дивними звуками не зачепила жодної струни моєї душі і не кинула найменшого промінчика в жоден темний закуточок її ж. Можливо це такий своєрідний вид відеоарту, але я в цьому мало розуміюсь тому мабуть залишу просто без оцінки.

"Знайдіть нашого хлопчика", режисери-постановники: Артем Рижиков, Федір Александрович

Мені це чимось нагадало старий український дитячий фільм з 90х років "Капітан Крокус". Якийсь там теж схожий на це психадел. Спочатку я нічого не розумів, але потім все почало ставати по місцях. В результаті я всеодно мало що зрозумів, але мені сподобалось. Зловіщо-радісний хлопчик вкінці це було сильно. А ще в цьому фільмі шикарно оформлені титри наприкінці фільму, вони написані дитячим почерком з дитячими фотками акторів, режисерів, знімальної групи і все це в стилі: Тьома Рижиков, Федюня Александрович ітд. Креативно. Оцінка 8 з 10.

Третій Блок, як ви вже мабуть здогадались, розпочався після другого. Я притупцював ногами, щоб вони не примерзли до підлоги і посилено хухав на руки, але як істинний кіноман вирішив досидіти всю конкурсну програму.

"Розтин", режисер-постановник: Віталій Дерех

Не знаю чи можна це називати словом кіно. Це прикольно так зроблений відеоролик з ефектом стопмоушн чи як воно називається, заканає для відеокліпу якогось гурту (щоправда не вистачить хронометражу мабуть), або для лулзів на ютубі, але щоб кіно... Залишаю без оцінки.

"Дощ у бамбуковому гаї", режисер-постановник: Андрій Базюта

Екранізація оповідання японського письменника (якщо не зраджує пам"ять - Міямото Цутомі). Прекрасно зроблено, треба сказати, один з тих, що найбільше сподобався. Внутрішній конфлікт людини, яку переповнють відчуття любові, ненависті, справедливості і все це намагається впорядкувати здоровий глузд, все це дуже влучно передано. Позакадровий голос просто чудовий, професійний і тут крім захоплених вигуків немає чого сказати. Картинка теж досить гарна, хоча актор і на мою думку замолодий. Оцінка 9 з 10.

"Шафа", режисер-постановник: Єлизавета Клюзко

Ще одна екранізація новели, цього разу це Мопассан, ще один фільм, який мені дуже сподобався (хоча тут більшість таких). Тут в першу чергу дуже професійно попрацював оператор. Чудові кадри. Взагалі я переглядав на ютубі і ще один фільм цієї молодої режисерки і відзначив собі, що вони відрізняються високим професіоналізмом. Будь-який інший фільм з даної програми (хіба що окрім можливо двох...) відзначається "студентським", любительським дещо почерком - в чомусь недограють актори, десь схалтурив оператор. А в цих фільмах все натурально, якісно і красиво. А ще Єлизавета Клюзко дуже мила і симпатична дівчина, до того ж ще талановита і цікава особистість, яка разом з Дмитром Сухолитким-Собчуком (його фільм - наступний) приїхали на Тернопільську Липу і трошки поспілкувались із публікою. Оцінка 9 з 10.

"Човен Харитона", режисер-постановник: Дмитро Сухолиткий-Собчук

Новела про повагу, гордість, переступання через цю гордість, жертвування, прийняття рішень в ситуаціях життя і смерті, силу договору, можна сказати про людську натуру. Харитон - яскравий образ гуцула-дивака, який цінує речі важливіші ніж гроші, чи понти. Харитон, як і його древньогрецький колега Харон - переправляє лише в один бік. Крім чудового сюжету тут варто відзначити і доволі переконливу гру акторів (окрім сцени з бійкою, на те як кучерявий хлопака намагається вдарити просто смішно дивитись...) і чудову картинку, як потім розповідав автор - це річка Прут, осінній період, красивий туман... Щодо самого режисера то він справив хороше враження. По-перше просто приємно, що він згодився приїхати в Тернопіль, по-друге справив враження розумного, талановитого митця, при тому самоіронічного і скромного, а це завжди викликає симпатію. Оцінка 10 з 10.

Тай таке... Далі була програма гостей - фестивалю Кінофронт, але я їх бачив в інеті, до того ж я вже остаточно замерз, а крім того в мене була запланована зустріч, тому по завершенню конкурсної програми я пішов. Підсумовуючи скажу, що чекав гіршого і зараз дуже вражений тим, що в нас в Україні робиться звичайними студентами. Це заставляє мене з ще більшою упевненістю сказати, що кінематографу в Україні таки бути. Допоки є люди, які вчать, вчаться, знімають, знімаються, монтують, організовують ну і звичайно проглядають. Тому раджу ходити всім на Відкриту ніч, на Молодість, на Тернопільську Липу і на інші місцеві кінофестивалі. Ну і просто любити кіно.

 


Зазирнути | Висказались 7




Позначки

Опрос

Який з напрямків кінематографу Вам ближчий?


Опрос

Якому з кіножанрів ви надаєте перевагу?



Камінг сун...

1. Нова рубрика: Улюблені режисери. (Скорсезе, Бодров, Тарантіно... список буде продовжуватись)

2. ЛюдиХБ: (тепер там будуть не тільки дівчата))

3. Мої фільми та відеоролики))

4. Ну і звичайно ж стандартна куйня і маразм від БС)


Мене читають в:

free counters


Интересы
casual style, Eros Ramazzotti, heavy metal, punk rock, sum41, Tupac Amaru Shakur, автомобілі, Алекс Дель П'єро, Анекдоти, аніме, арт-хаус, Бумбокс, гітара, гумор, записи в блог, інтернет, Італія, К1, карате, кіно, комікси, креатив, купа бабла і світова слава, лазанья, Література, мистецтво, ММА, Моніка Белуччі, музика, мульти, неординарні особистості, піцца, реклама, розумні і сексуальні жінки, салат Олів'є, секс, собаки породи Джек Рассел Тер'єр, сонцезахисні окуляри "авіатори", стильний одяг, суші, Тайланд, уширо маваші гері, фільми та актриси Тінто Браса, футбол, хентай, чай, Ювентус, Японія

Антиинтересы

Содержание страницы

ОБОЗ.ua