Only God can judge me

all you other motherfuckers get out of my business


Грає : <empty>  Настроение : Прорвемось!    

В погоні за щастям


Ніколи не вір тому, хто каже що ти чогось не можеш. Захищай свою мрію. Люди, які чогось не можуть, намагаються переконати тебе, що і ти цього не можеш. Хочеш чогось - йди і отримай. Крапка.

 

Вчора вночі не міг заснути і перемикаючи канали надибав на фізіономію Уіла Сміта. Не дуже великий любитель цього актора, зазвичай він грає в досить шаблонних голівудських бойовичках, де кидається дотепним жартами, роздаючи підсрачники поганим хлопцям (винятком є хіба "Алі"). Це іноді буває весело подивитись під попкорн, але не більше. Та все ж коли я побачив внизу екрану: Сан Франциско, 1981, то подумав, що це може бути чимось цікавим і вирішив не перемикати.

Фільм "В погоні за щастям" італійського режисера Габріеле Муччіно заснований на реальних подіях з життя американського мільйонера Кріса Гарднера, який є живим втіленням славнозвісної американської мрії. Не маючи нічого - отримати все. На перший погляд - що може бути банальнішим? Так і справді сюжет досить прогнозований і вже з перших кадрів ти починаєш розуміти, що буде далі і що не обійдеться без хеппі-енду, але мені особисто зовсім не ставало від того нудно. Так от історія Кріса Гарднера розпочинається з переїзду його сім'ї до Сан-Франциско, напередодні переїзду, Кріс купив франшизу на продаж портативних, кісткових денситометрів, апаратів, які роблять в двічі детальніший знімок ніж рентген. Кріс сподівався, що така техніка вмить розійдеться по місцевих лікарнях, але у денситометрів є один недолік - ціна. Тож справи йдуть погано - грошей нема, з квартири виселяють, дружина кидає і Гарднер з маленьким сином залишається в темряві. Але в темряві з'являється промінчик надії. Тонкий промінчик можливості потрапити на престижну роботу з хорошою зарплатнею...

Незважаючи на банальність сюжету, мене цей фільм вразив у самісіньке серце. Він дуже сентиментальний, але це не означає, що він для жінок. Вразило мене тут відразу декілька речей:

Любов. В цьому фільмі дуже сильно переданий образ люблячого батька, який здатен на все для свого сина і заради нього. І тут заслуга Уіла Сміта і його акторського таланту, а ще Джейдена Сміта - його сина, який вперше з'явився на екрані. От не знаю чи тут були справжні емоції батька і сина, чи це така майстерна гра, але я їм повірив. Чого варта сцена, коли героям доводиться ночувати в метро, вони просто не мають куди піти, малого Крістофера це бентежить, але щоб не лякати сина, Кріс старший перетворює все на гру, вони нібито опинились в ері динозаврів і їм потрібно заховатись в печері. Печерою є звичайний туалет, в якому і проводять ніч батько і син. Які емоції вирують в душі, коли твій син спить в тебе на руках в громадському туалеті, а ти тримаєш ногою двері, в які хтось ломиться?!

Віра. У власні сили. Актуально, чи не так? Потрібно вірити в себе, вірити в свою мрію, рухатись до неї і не дозволяти нікому її вбити. Не в політиків, не в "зв'язки", не в чарівника на блакитному гвинтокрилі). Нікому з тих людей по великому рахунку немає до тебе діла, тому сподіватись завжди потрібно на себе. І ніхто не здатний вплинути на твоє життя так як це можете зробити ти сам. Цитата з фільму в епіграфі якраз про це. І ця віра дозволяє не здатись, не поступитись перед невдачами, як би важко вони не били. Адже після невдач завжди іде успіх, головне не опускати рук і робити те що потрібно і далі.

Щастя. Те, яке відчуваєш, коли розумієш, що всі старання пройшли не дарма, що мета підкорилась, вершина взята. Те коли від емоцій навертаються сльози і стискує в грудях. Щастя від самореалізації, від благополуччя, від досягнутого успіху. Хіба не цього хоче кожен з нас?

Це безсумнівно найкраща акторська робота Уіла Сміта, він заставив переживати за свого героя, зрозуміти його, повірити йому. А це і є головним завданням актора.

Фільм надихає. Подивившись його, хочеться і самому гори звернути і досягнути мети і в порівнянні з проблемами героя цього фільму, мої проблеми здались мені не такими вже і непрохідними. Говорячи словами Кріса Гарднера - Прорвемось!


Зазирнути | Висказались 13

Грає : Звери - Районы-кварталы  Настроение : філософський    

Все умрут а я останусь


Саме так називається кіно, яке я тільки що подивився. 

Читать дальше...


Зазирнути | Висказались 147




Позначки

Опрос

Який з напрямків кінематографу Вам ближчий?


Опрос

Якому з кіножанрів ви надаєте перевагу?



Камінг сун...

1. Нова рубрика: Улюблені режисери. (Скорсезе, Бодров, Тарантіно... список буде продовжуватись)

2. ЛюдиХБ: (тепер там будуть не тільки дівчата))

3. Мої фільми та відеоролики))

4. Ну і звичайно ж стандартна куйня і маразм від БС)


Мене читають в:

free counters


Интересы
casual style, Eros Ramazzotti, heavy metal, punk rock, sum41, Tupac Amaru Shakur, автомобілі, Алекс Дель П'єро, Анекдоти, аніме, арт-хаус, Бумбокс, гітара, гумор, записи в блог, інтернет, Італія, К1, карате, кіно, комікси, креатив, купа бабла і світова слава, лазанья, Література, мистецтво, ММА, Моніка Белуччі, музика, мульти, неординарні особистості, піцца, реклама, розумні і сексуальні жінки, салат Олів'є, секс, собаки породи Джек Рассел Тер'єр, сонцезахисні окуляри "авіатори", стильний одяг, суші, Тайланд, уширо маваші гері, фільми та актриси Тінто Браса, футбол, хентай, чай, Ювентус, Японія

Антиинтересы

Содержание страницы

ОБОЗ.ua